1. Словник української мови в 11 томах

кепкун

КЕПКУ́Н, а́, ч. Той, хто любить кепкувати.

— Ти завсігди, Стьопко, був кепкун,— захихикав старий Патлатий (Загреб., Спека, 1961, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кепкун — кепку́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кепкун — див. жартівник Словник синонімів Вусика
  3. кепкун — -а, ч. Той, хто любить кепкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кепкун — КЕПКУ́Н, а́, ч. Той, хто любить кепкувати. – Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, – захихикав старий Патлатий (П. Загребельний); Коли тема змінюється, уїдливий кепкун одразу ж перетворюється на переконаного конспіролога (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. кепкун — НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИК розм., КЕПКУ́Н розм., ЗУБОСКА́Л зневажл., СКАЛОЗУ́Б (СКАЛИЗУ́Б) зневажл. Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В. Словник синонімів української мови