керенщина
КЕ́РЕ́НЩИНА, и, ж., зневажл. Політика й панування контрреволюційного Тимчасового уряду Керенського після Лютневої революції 1917 р.
Вже німецька війна прокотилась за обрієм, Вже й керенщина чорна зітліла (Мал., Звенигора, 1959, 350).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керенщина — -и, ж., іст. Політична діяльність О. Керенського (1881-1970) на посаді міністра юстиції та міністра – голови Тимчасового уряду, верховного головнокомандувача, а після жовтневого перевороту спроба повалити більшовицьку диктатуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керенщина — КЕ́РЕ́НЩИНА, и, ж., іст. Політика й панування Тимчасового уряду Керенського після Лютневої революції 1917 р. у Росії. Казали, що у полякiв є жiночi кiннi загони, – почувалося, що вони переживають нашу керенщину (В. Словник української мови у 20 томах
- керенщина — Ке́ренщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)