1. Словник української мови в 11 томах

кермуватися

КЕРМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Те саме, що керува́тися 1.

Він бігав по вулицях без плану, тілько кермуючись криками та стуками, що лунали то поза ним, то з лівої руки, то з правої (Фр., VII, 1951, 351);

Дядько Максим належав до тих людей, що хоч .. і кермуються в житті загальними поглядами свого села, та мають іноді дещо зауважити і від себе громаді (Л. Янов., І, 1959, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кермуватися — кермува́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кермуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Те саме, що керуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кермуватися — КЕРМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чим. Те саме, що керува́тися 1. Він бігав по вулицях без плану, тілько кермуючись криками та стуками, що лунали то поза ним, то з лівої руки, то з правої (І. Франко); Дядько Максим належав до тих людей, що хоч .. Словник української мови у 20 томах