1. Словник української мови в 11 томах

кесар

КЕ́САР, я, ч.

1. Титул імператорів давнього Риму, а також особа, що мала цей титул.

А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271);

[Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Л. Укр., II, 1951, 233);

Існує прадавнє, як світ, прислів’я: богові — богове, а кесареві — кесареве (Літ. Укр., 22.VIII 1967, 2).

2. заст. Володар, монарх.

Ти [слава] хоча й пишалась І з п’яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою, .. Та мені про те байдуже (Шевч., II, 1953, 286);

[Гаральд:] Але як справді ангели в Софії Чи в кесаря співають в терему, Тоді, клянусь, хоч одного зловлю І з вісткою до тебе надішлю! (Коч., П’єси, 1951, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кесар — Ке́сар: — титул імператорів Стародавнього Риму, володар, монарх [51] Словник з творів Івана Франка
  2. Кесар — Ке́сар іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. кесар — (у Римі) імператор, цезар; УР. володар, монарх, г. цісар. Словник синонімів Караванського
  4. кесар — -я, ч. 1》 Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул. 2》 заст. Володар, монарх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кесар — Цесар, король Словник чужослів Павло Штепа
  6. кесар — КЕ́САР, я, ч. 1. книжн. Титул імператорів Стародавнього Риму, а також особа, що мала цей титул; цезар. Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже (Біблія. Пер. І. Огієнка); А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар. Словник української мови у 20 томах
  7. кесар — ке́сар (грец. Καίσαρ, від лат. Caesar – Цезар) 1. Грецька назва давньоримських імператорів – цезарів. 2. Титул імператора старослов’янською та староруською мовами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кесар — КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР. МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
  9. кесар — Ке́сар, -ря, -реві; -сарі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)