киргизи
КИРГИ́ЗИ, ів, мн. (одн. кирги́з, а, ч.; кирги́зка, и, ж.). Народ, що нині становить основне населення Киргизької РСР.
Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за Дніпра широкого У степ погуляти З киргизами убогими (Шевч., II, 1953, 7);
Коли червоногвардійський загін рушив із ущелини в долину, киргизи знялись усім селом і потяглися слідом (Панч, В дорозі, 1959, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киргизи — -ів, мн. (одн. киргиз, -а, ч.; киргизка, -и, ж.). Народ, що нині становить основне населення Киргизії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- киргизи — КИРГИ́ЗИ, ів, мн. (одн. кирги́з, а, ч.; кирги́зка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Киргизстану. Десь калмики та киргизи Топчуть степ (І. Франко); – А чому не припустити, що менi душно на своїй вiтчизнi? – загадково посмiхнулась Аглая. Словник української мови у 20 томах