киркнути
КИ́РКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до ки́ркати.
Палиця влучила в півня; півень киркнув і потяг через тин перебиту ногу (Н.-Лев., II, 1956, 370).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киркнути — ки́ркнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- киркнути — КИ́РКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до ки́ркати. Палиця влучила в півня; півень киркнув і потяг через тин перебиту ногу (І. Нечуй-Левицький); За вікном різко, простуджено киркнув старезний ворон, якому довгий вік змінив голос і покульгавив ноги (М. Словник української мови у 20 томах