1. Словник української мови в 11 томах

киселиця

КИСЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Драглиста страва зі слив та борошна або круп.

[Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр., III, 1952, 236);

Протерті сливи змішують з відваром, у якому варились ягоди, доводять до кипіння, всипають злегка підсмажене кукурудзяне борошно або манні крупи, цукор і варять.. Киселицю подають гарячою (Укр. страви, 1957, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киселиця — кисели́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. киселиця — -і, ж. Драглиста страва зі слив та борошна або круп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. киселиця — КИСЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Драглиста страва зі слив та борошна або крупів. [Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Леся Українка); – Розтовкмачте, пане начальнику, нам, калікам-недорікам... Словник української мови у 20 томах
  4. киселиця — КИСІ́ЛЬ (драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо, звареного з крохмалем або борошном); ХОЛОДЕ́ЦЬ розм., КУЛА́ГА діал. Словник синонімів української мови
  5. киселиця — Кисели́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. киселиця — Киселиця, -ці ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех. Словник української мови Грінченка