1. Словник української мови в 11 томах

клект

КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт.

Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (Олесь, Вибр., 1958, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клект — клект іменник чоловічого роду клекіт рідко Орфографічний словник української мови
  2. клект — КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт. Орли на кості клектом Звірину скликають. На червоні щити брешуть Степові лисиці (С. Руданський); Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
  3. клект — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Словник синонімів української мови
  4. клект — Клект, -ту м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999. Словник української мови Грінченка