клект
КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Коцюбинський); Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (О. Олесь).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клект — клект іменник чоловічого роду клекіт рідко Орфографічний словник української мови
- клект — КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт. Орли на кості клектом Звірину скликають. На червоні щити брешуть Степові лисиці (С. Руданський); Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
- клект — КЛЕКТ, у, ч., рідко. Те саме, що кле́кіт. Та жаби, всі в сітках турбот, На клект орлячий не зважали (Олесь, Вибр., 1958, 27). Словник української мови в 11 томах
- клект — Клект, -ту м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999. Словник української мови Грінченка