клема
КЛЕ́МА, и, ж., спец. Затискач для з’єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін.
Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 105);
Він прив’язав себе до металевої перекладини, щоб звільнити руки, і заходився приладнувати дріт до клем патрона (Зар., Світло, 1961, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клема — кле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клема — -и, ж., спец. 1》 Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. 2》 Частина електроконтактної групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клема — Лещата Словник чужослів Павло Штепа
- клема — КЛЕ́МА, и, ж., техн. Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. Він прив'язав себе до металевої перекладини, щоб звільнити руки, і заходився приладнувати дріт до клем патрона (М. Словник української мови у 20 томах
- клема — кле́ма (від нім. Klemme – лещата) затискач, напр., для закріплення електричних проводів. Словник іншомовних слів Мельничука