клема

КЛЕ́МА, и, ж., техн.

Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін.

Він прив'язав себе до металевої перекладини, щоб звільнити руки, і заходився приладнувати дріт до клем патрона (М. Зарудний);

Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (П. Автомонов);

Тільки вискочивши з машини та піднявши капот, щоб зірвати з акумулятора клему, я збагнув, що то не дим – то парував тосол, який закипів у радіаторі (В. Шкляр);

Бойчук прикріпив два кінці шнура до клем у залізній коробці з поперечною ручкою (Д. Білий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клема — кле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клема — Лещата Словник чужослів Павло Штепа
  3. клема — КЛЕ́МА, и, ж., спец. Затискач для з’єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах
  4. клема — -и, ж., спец. 1》 Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін. 2》 Частина електроконтактної групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клема — кле́ма (від нім. Klemme – лещата) затискач, напр., для закріплення електричних проводів. Словник іншомовних слів Мельничука