1. Словник української мови в 11 томах

клеєварка

КЛЕЄВА́РКА, и, ж.

1. Жін. до клеєва́р.

2. Посуд для варіння клею.

Клеєварку можна зробити з двох консервних банок різного діаметра (Гурток «Умілі руки..», 1955, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеєварка — клеєва́рка 1 іменник жіночого роду, істота робітниця клеєва́рка 2 іменник жіночого роду посуд Орфографічний словник української мови
  2. клеєварка — -и, ж. 1》 Жін. до клеєвар. 2》 Посуд для варіння клею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клеєварка — КЛЕЄВА́РКА, и, ж. 1. Жін. до клеєва́р. Кілька років жінка відпрацювала клеєваркою на місцевому меблевому комбінаті (з газ.). 2. Прилад для варіння клею. Словник української мови у 20 томах