клеєварка
клеєва́рка
-и, ж.
1》 Жін. до клеєвар.
2》 Посуд для варіння клею.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеєварка — клеєва́рка 1 іменник жіночого роду, істота робітниця клеєва́рка 2 іменник жіночого роду посуд Орфографічний словник української мови
- клеєварка — КЛЕЄВА́РКА, и, ж. 1. Жін. до клеєва́р. Кілька років жінка відпрацювала клеєваркою на місцевому меблевому комбінаті (з газ.). 2. Прилад для варіння клею. Словник української мови у 20 томах
- клеєварка — КЛЕЄВА́РКА, и, ж. 1. Жін. до клеєва́р. 2. Посуд для варіння клею. Клеєварку можна зробити з двох консервних банок різного діаметра (Гурток «Умілі руки..», 1955, 234). Словник української мови в 11 томах