клинковий
КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 1, 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клинковий — клинко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- клинковий — -а, -е. Прикм. до клинок 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- клинковий — КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 2. Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала, Клинковим свистом збила на ріллю (М. Гірник); Такого розмаїття ручної клинкової зброї не знало потім жодне століття (Ю. Словник української мови у 20 томах