клинковий
клинко́вий
-а, -е.
Прикм. до клинок 1), 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клинковий — клинко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- клинковий — КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 2. Вона [смерть] в роз'їзді батька пострічала, Клинковим свистом збила на ріллю (М. Гірник); Такого розмаїття ручної клинкової зброї не знало потім жодне століття (Ю. Словник української мови у 20 томах
- клинковий — КЛИНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до клино́к 1, 3. Словник української мови в 11 томах