клинкуватий

Значення в інших словниках

1. клинкуватий — КЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клинок (у 1 знач.). Він ще раз прорізав його поглядом крізь окуляри і впився йому в рота, де збігались у густих тінях чорні вуса й гостра клинкувата борода (М. Івченко); Кидалися в очі рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
2. клинкуватий — КЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Виглядом, формою схожий на клинок (у 1 знач.). Кидалися в очі рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (Горд., II, 1959, 245). Словник української мови в 11 томах