клинкуватий
КЛИНКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на клинок (у 1 знач.).
Він ще раз прорізав його поглядом крізь окуляри і впився йому в рота, де збігались у густих тінях чорні вуса й гостра клинкувата борода (М. Івченко);
Кидалися в очі рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клинкуватий — -а, -е. Виглядом, формою схожий на клинок (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- клинкуватий — КЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Виглядом, формою схожий на клинок (у 1 знач.). Кидалися в очі рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (Горд., II, 1959, 245). Словник української мови в 11 томах