1. Словник української мови в 11 томах

клопотнеча

КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що кло́піт 1, 2.

По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопотнеча — клопотне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. клопотнеча — див. турбота Словник синонімів Вусика
  3. клопотнеча — -і, ж., розм. Те саме, що клопіт 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клопотнеча — КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що кло́піт 1, 2. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Панас Мирний); У тій клопотнечі не зауважили... Словник української мови у 20 томах
  5. клопотнеча — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал. Словник синонімів української мови