клопотнеча
КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм.
Те саме, що кло́піт 1, 2.
По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Панас Мирний);
У тій клопотнечі не зауважили, що той огрядний сивочолий чоловік вже дає поблизу інтерв'ю на камеру (Г. Вдовиченко);
Осінні вечори минали в буденній клопотнечі, під шарудіння листя та завивання вітру (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клопотнеча — клопотне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- клопотнеча — див. турбота Словник синонімів Вусика
- клопотнеча — -і, ж., розм. Те саме, що клопіт 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- клопотнеча — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал. Словник синонімів української мови
- клопотнеча — КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що кло́піт 1, 2. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255). Словник української мови в 11 томах