1. Словник української мови в 11 томах

клумба

КЛУ́МБА, и, ж. Квітник, що має форму кола, квадрата тощо.

Перед вікнами було видно клумби, засаджені не гвоздиками та любистком, а левкоями, айстрами та фіалками (Н.-Лев., III, 1956, 38);

На зелених газонах виднілися клумби всіляких квітів (Кобр., Вибр., 1954, 84);

Клумбами називають квітники різної форми й величини, засаджені за певним малюнком квітучими або декоративнолистими килимовими рослинами (Озелен. колг. села, 1955, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клумба — клу́мба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клумба — -и, ж. Квітник, що має форму кола, квадрата тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клумба — Квітник Словник чужослів Павло Штепа
  4. клумба — КЛУ́МБА, и, ж. Квітник (у 1 знач.), перев. у формі кола, квадрата і т. ін. Перед вікнами було видно клумби, засаджені не гвоздиками та любистком, а левкоями, айстрами та фіалками (І. Словник української мови у 20 томах
  5. Клумба — Клу́мба → Клюмба Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. клумба — Спеціально сформована у парку група декоративних рослин, розташованих на відкритому просторі, кругла або овальна, в якій найвищі форми містяться всередині. Універсальний словник-енциклопедія
  7. клумба — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Словник синонімів української мови
  8. клумба — (польс. < англ. — група рослин) 1. Квітник чи газон правильної форми у садах. Звичайно включається в композицію партеру регулярного парка. 2. Висаджена на галявині пейзажного парку група кущів і дерев. Архітектура і монументальне мистецтво