клунок
КЛУ́НОК, нка, ч.
1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима.
Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (Котл., І, 1952, 125);
Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Мирний, І, 1949, 228);
В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Панч, В дорозі, 1959, 176).
2. Зав’язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол.
Любка принесла дідові харч в клунку (Н.-Лев., II, 1956, 112);
В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 112);
За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Чаб., Тече вода.., 1961, 55).
3. розм. Півмішка чого-небудь як міра.
Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п’ять шматків сала ще й клунок пшениці (Н.-Лев., III, 1956, 282);
Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Л. Укр., IV, 1954, 215).
Значення в інших словниках
- клунок — клу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клунок — Клумак, торба, мішок; (зв'язані в хустці речі) вузол. Словник синонімів Караванського
- клунок — -нка, ч. 1》 Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. 2》 Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. 3》 розм. Півмішка чого-небудь як міра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клунок — КЛУ́НОК, нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння за плечима. – Возьми [візьми] на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (І. Словник української мови у 20 томах
- клунок — ВУ́ЗОЛ (що-небудь, зав'язане у хустку, шматок полотна тощо), КЛУ́НОК, КЛУМА́К. Татари скочили на коні, прив'язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб); За прилавком (на базарі), обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови