1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клунок

клу́нок

-нка, ч.

1》 Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима.

2》 Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол.

3》 розм. Півмішка чого-небудь як міра.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клунок — клу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клунок — Клумак, торба, мішок; (зв'язані в хустці речі) вузол. Словник синонімів Караванського
  3. клунок — КЛУ́НОК, нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння за плечима. – Возьми [візьми] на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (І. Словник української мови у 20 томах
  4. клунок — ВУ́ЗОЛ (що-небудь, зав'язане у хустку, шматок полотна тощо), КЛУ́НОК, КЛУМА́К. Татари скочили на коні, прив'язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб); За прилавком (на базарі), обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
  5. клунок — КЛУ́НОК, нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (Котл. Словник української мови в 11 томах