книгознавчий
КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до книгознавства.
Пропаганда книгознавчих відомостей — важлива справа (Наука.., 10, 1965, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книгознавчий — книгозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
- книгознавчий — -а, -е. Стос. до книгознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книгознавчий — КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до книгознавства. Професор І. І. Огієнко глибоко вивчав історію, теорію та методику творення книги, розвивав і поглиблював книгознавчі погляди сучасників (з наук. літ.); На книгознавчих читаннях висвітлювалися зміст і структура колекції Софійської бібліотеки (із журн.). Словник української мови у 20 томах