книгознавчий

КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до книгознавства.

Пропаганда книгознавчих відомостей — важлива справа (Наука.., 10, 1965, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгознавчий — книгозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. книгознавчий — -а, -е. Стос. до книгознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книгознавчий — КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до книгознавства. Професор І. І. Огієнко глибоко вивчав історію, теорію та методику творення книги, розвивав і поглиблював книгознавчі погляди сучасників (з наук. літ.); На книгознавчих читаннях висвітлювалися зміст і структура колекції Софійської бібліотеки (із журн.). Словник української мови у 20 томах