книгознавчий

КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е.

Стос. до книгознавства.

Професор І. І. Огієнко глибоко вивчав історію, теорію та методику творення книги, розвивав і поглиблював книгознавчі погляди сучасників (з наук. літ.);

На книгознавчих читаннях висвітлювалися зміст і структура колекції Софійської бібліотеки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книгознавчий — книгозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. книгознавчий — -а, -е. Стос. до книгознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книгознавчий — КНИГОЗНА́ВЧИЙ, а, е. Стос. до книгознавства. Пропаганда книгознавчих відомостей — важлива справа (Наука.., 10, 1965, 50). Словник української мови в 11 томах