книгознавство
КНИГОЗНА́ВСТВО, а, с.
Комплексна наука про книги й книжкову справу як явище культури, процес їх створення, поширення, використання і т. ін.; бібліологія.
Сучасний розвиток книгознавства, бібліографії та археографії характеризується інтеграційними змінами в галузі дескриптивних методів опрацювання джерел (з наук. літ.);
Книгознавство в номенклатурі наукових спеціальностей є філологічною наукою (з наук.-попул. літ.);
У розробленні цілісної концепції історичного розвитку книгознавства в Україні провідну роль відіграв Український науковий інститут книгознавства, заснований 1922 року в Києві (існував до 1936 р.) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книгознавство — книгозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- книгознавство — -а, с. Наука про книжку як явище культури та предмет виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книгознавство — • книгознавство - наука про створення, поширення і використання книжок. Вивчає питання історії книжки, теорії книжкової справи, займається її прогнозуванням. К. споріднене з такими наук. Українська літературна енциклопедія
- книгознавство — Наука про книгу і книжкову справу; об'єднує історію, економіку і статистику книги, журналістику, видавничу справу, мистецтво книги, бібліографознавство, бібліотекознавство та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- книгознавство — КНИГОЗНА́ВСТВО а, с. Наука про книжку як явище культури га предмет виробництва. Книгознавство — комплексна дисципліна, яка об’єднує зусилля багатьох спеціалістів; кожен з них працює у своїй вузькій галузі (Наука.., 10, 1965, 49). Словник української мови в 11 томах