1. Словник української мови в 11 томах

книготорг

КНИГОТО́РГ, у, ч. Організація, що торгує книжками (у 1 знач.).

Наші книготорги впровадили в життя цілий ряд таких нововведень, які докорінно змінюють лице книжкової торгівлі в республіці (Літ. газ., 29. IX 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книготорг — книгото́рг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. книготорг — -у, ч. Система збуту, розповсюдження книг за посередництвом торговельної мережі. Великий тлумачний словник сучасної мови