1. Словник української мови в 11 томах

книшик

КНИ́ШИК, а, ч.

1. Зменш. до книш.

Хто як спомігся..: дають, та все з такою увагою, чи книшик, чи паляничку (Барв., Опов.., 1902, 115).

2. Відкритий пиріжок із смаженою цибулею або сирою капустою.

Готують найрізноманітніші страви [з кукурудзи] — мамалигу, каші.., лемішку, книшики гуцульські, малай, кукурудзянку та ін. (Укр. страви, 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. книшик — кни́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. книшик — -а, ч. 1》 Зменш. до книш. 2》 Відкритий пиріжок із смаженою цибулею або сирою капустою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книшик — КНИ́ШИК, а, ч. Зменш. до книш. Хто як спомігся..: дають, та все з такою увагою, чи книшик, чи паляничку (Ганна Барвінок); Квітчала [Анна] калиною святковий книшик, ставила його на покуть (І. Пільгук). Словник української мови у 20 томах
  4. книшик — Книш, -ша́ м. 1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном. Словник української мови Грінченка