княжата
КНЯЖА́ТА, жа́т, мн., іст. Діти князя (у 1,2 знач.).
Он глянь, — у тім раї, що ти покидаєш. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1951, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- княжата — княжа́та множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- княжата — див. дитина Словник синонімів Вусика
- княжата — -жат, мн., іст. Діти князя (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- княжата — КНЯЖА́ТА, а́т, мн., іст. Діти князя (у 1, 2 знач.). Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Т. Шевченко); Я дивлюсь на портрети: князь хмурить брови, .. княжата – в темряві столітніх дубів (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах