кобзонька
КО́БЗОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́бза.
Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (Пісні та романси… І, 1956, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобзонька — ко́бзонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кобзонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кобза. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобзонька — КО́БЗОНЬКА, и, ж. Пестл. до ко́бза. Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (з народної пісні); Бринить кобзонька, а кобзар душевно співає, жене відчай, жалощі розмаює (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- кобзонька — Ко́бзонька, -ки ж. ув. отъ кобза. Словник української мови Грінченка