кобильниця
КОБИ́ЛЬНИЦЯ див. коби́льниці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобильниця — Коби́льниця: — козла, прилад, на якому пиляють дошки [I] — козла [V] — пристрій, на якому ріжуть дошки [14] Коби́льниці: — дерев'яні козли [17;II] Словник з творів Івана Франка
- кобильниця — коби́льниця іменник жіночого роду козла Орфографічний словник української мови
- кобильниця — див. кобильниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобильниця — КОБИ́ЛЬНИЦЯ див. коби́льниці. Словник української мови у 20 томах
- кобильниця — КО́ЗЛА (КО́ЗЛИ) (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., КОБИ́ЛА розм., КОБИ́ЛИ́ЦІ (КОБИ́ЛИ́ЦЯ) розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ (КОБИ́ЛЬНИЦЯ) діал. Словник синонімів української мови