1. Словник української мови в 11 томах

ковадло

КОВА́ДЛО, а, с.

1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби.

Добреє ковадло не боїться молотка (Номис, 1864, № 7357);

Гупає молот залізний. Бризка з ковадла огнем… (Граб., І, 1959, 555);

При куванні застосовують такий інструмент: ковадло, ..ковальські молоти.. й кліщі (Слюс. справа, 1957, 38);

*Образно. Стою біля ковадла нового життя, що оце починається (Гончар, Таврія.., 1957, 527).

2. анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців).

3. спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковадло — кова́дло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ковадло — I бабка (до якої клепають косу чи сапу), коваленьки (трикутне ковадло), наковадло II див. молоток Словник синонімів Вусика
  3. ковадло — -а, с. 1》 Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. 2》 анат. Одна зі слухових кісточок у середньому вусі (людей і ссавців). 3》 спец. Частина патронної гільзи, об яку розбивається пістон під час пострілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ковадло — КОВА́ДЛО, а, с. 1. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби. Добреє ковадло не боїться молотка (прислів'я); Гупає молот залізний, Бризка з ковадла огнем... (П. Словник української мови у 20 томах
  5. ковадло — Добре ковадло не боїться молота. Сильна духом людина не боїться життєвих труднощів. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ковадло — Тяжка підставка з литої сталі для ручного кування; також робочий елемент (верхній та нижній) механічного молота, між частинами якого формується поковка. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ковадло — Кова́дло, -ла, -лу; кова́дла, -ва́дел, і -ва́длів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ковадло — Ковадло, -ла с. Наковальня. Вас. 148. Вліз між молот і ковадло. Ном. № 1817. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами. Чуб. І. 155. Словник української мови Грінченка