кодифікація

КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо.

Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій. Примостивсь, як писар, збоку (Сам., І, 1958, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодифікація — кодифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кодифікація — -ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кодифікація — КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Систематизація чинного законодавства зведенням різних правових законів, постанов і т. ін. в єдине ціле – кодекс. Джерелом юридичних знань Київської Русі була “Руська правда” .. Словник української мови у 20 томах
  4. кодифікація — кодифіка́ція (від кодекс і ...фікація) одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів що регулюють певну галузь суспільних відносин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кодифікація — Кодифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кодифікація — рос. кодификация систематизація, упорядкування інформаційних, обліково-статистичних матеріалів, документів за допомогою їх кодування. Eкономічна енциклопедія