кодифікація
КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Систематизація чинного законодавства зведенням різних правових законів, постанов і т. ін. в єдине ціле – кодекс.
Джерелом юридичних знань Київської Русі була “Руська правда” .. Цікаво, що кодифікація різних редакцій “Правди” здійснена за Ярослава київськими адміністраторами Коснячком, Микифором Киянином, Чудіним Микулою, які мали ґрунтовні знання в галузі права (з наук.-попул. літ.);
Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій, Примостивсь, як писар, збоку (В. Самійленко);
Одним із найважливіших способів міжнародної правотворчості є кодифікація міжнародного права (з навч. літ.).
2. лінгв. Вироблення норм літературної мови.
Нормалізація, кодифікація посідає першочергове місце у функціонуванні термінології як складника наукового функціонального стилю (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- кодифікація — кодифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кодифікація — -ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кодифікація — кодифіка́ція (від кодекс і ...фікація) одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів що регулюють певну галузь суспільних відносин. Словник іншомовних слів Мельничука
- кодифікація — Кодифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кодифікація — КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій. Примостивсь, як писар, збоку (Сам., І, 1958, 252). Словник української мови в 11 томах
- кодифікація — рос. кодификация систематизація, упорядкування інформаційних, обліково-статистичних матеріалів, документів за допомогою їх кодування. Eкономічна енциклопедія