кодифікація

КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Систематизація чинного законодавства зведенням різних правових законів, постанов і т. ін. в єдине ціле – кодекс.

Джерелом юридичних знань Київської Русі була “Руська правда” .. Цікаво, що кодифікація різних редакцій “Правди” здійснена за Ярослава київськими адміністраторами Коснячком, Микифором Киянином, Чудіним Микулою, які мали ґрунтовні знання в галузі права (з наук.-попул. літ.);

Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій, Примостивсь, як писар, збоку (В. Самійленко);

Одним із найважливіших способів міжнародної правотворчості є кодифікація міжнародного права (з навч. літ.).

2. лінгв. Вироблення норм літературної мови.

Нормалізація, кодифікація посідає першочергове місце у функціонуванні термінології як складника наукового функціонального стилю (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодифікація — кодифіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кодифікація — -ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кодифікація — кодифіка́ція (від кодекс і ...фікація) одна з форм систематизації законів та інших нормативних актів що регулюють певну галузь суспільних відносин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кодифікація — Кодифіка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кодифікація — КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій. Примостивсь, як писар, збоку (Сам., І, 1958, 252). Словник української мови в 11 томах
  6. кодифікація — рос. кодификация систематизація, упорядкування інформаційних, обліково-статистичних матеріалів, документів за допомогою їх кодування. Eкономічна енциклопедія