1. Словник української мови в 11 томах

козачня

КОЗАЧНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до коза́к 2, 3.

Бешкетує денікінська козачня (Гончар, II, 1959, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козачня — козачня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. козачня — -і, ж., зневажл. Збірн. до козак 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козачня — КОЗАЧНЯ́, і́, ж., зневажл. Збірн. до коза́к 1–3. Хіба ж міг новий султан Мустафа пробачити, щоб після його вступу на трон розбійницька козачня нападала на передмістя столиці, палила яничарські казарми та склади з добром (С. Словник української мови у 20 томах
  4. козачня — Козачня́, -чні́, -чне́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)