1. Словник української мови в 11 томах

козирки

КОЗИРКИ́, і́в, мн. Легкі виїзні сани.

— Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий. — Мужичі рожнаті тобі не годяться (Головко, II, 1957, 507);

Зриваючи кованими копитами притоптаний сніг, повз вікно промчав тілистий вороний коник, запряжений у колгоспні козирки (Добр., Тече річка.., 1961, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козирки — козирки́ множинний іменник сани Орфографічний словник української мови
  2. козирки — -ів, мн. Легкі виїзні сани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козирки — КОЗИРКИ́, і́в, мн. Легкі виїзні сани. Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї, обтирає козирки-сани, – як і вчора, як і позавчора (Панас Мирний); – Ще б тільки сани мені одні. – Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! – озвавсь Невкипілий. Словник української мови у 20 томах