1. Словник української мови в 11 томах

козирний

КОЗИ́РНИЙ, а, е. Який є козирем.

Козирного туза приховав [Рем] (Вишня, І, 1956, 455);

— Пам’ятаєш, як у картах козирною шісткою підмінюють туза, що світить? (Стельмах, II, 1962, 284);

У противників ідеального героя є ще один аргумент, який вони вважають козирним, нищівним (Рад. літ-во, 3, 1958, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козирний — кози́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. козирний — -а, -е. Який є козирем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козирний — КОЗИ́РНИЙ, а, е. 1. карт. Який є козирем (у 1 знач.). Грали вони в підкидного .. Козирного туза приховав [Рем] (Остап Вишня); На руках у діда був козирний туз, така ж шістка і зовсім ні до чого не придатна трефова вісімка. Словник української мови у 20 томах