козир-дівка
КО́ЗИР-ДІ́ВКА, и, ж., розм. Про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину.
А Івга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Кв.-Осн., II, 1956, 305);
Чогось на неї дуже пан задивляється. Та як його й не задивитися на таку козир-дівку? (Мирний, IV, 1955, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козир-дівка — ко́зир-ді́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- козир-дівка — див. спритний Словник синонімів Вусика
- козир-дівка — -и, ж. Смілива, спритна, гостра на язик дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козир-дівка — КО́ЗИР-ДІ́ВКА, и, ж., розм. Про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину. А Ївга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Г. Квітка-Основ'яненко); Чогось на неї дуже пан задивляється. Словник української мови у 20 томах
- козир-дівка — Ко́зир-ді́вка, -зир-ді́вки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)