1. Словник української мови у 20 томах

козир-дівка

КО́ЗИР-ДІ́ВКА, и, ж., розм.

Про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину.

А Ївга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Чогось на неї дуже пан задивляється. Та як його й не задивитися на таку козир-дівку? (Панас Мирний);

Батько .. до Ганни промовляв: – Козир-дівка! Тебе лише в посли слати... (А. Чайковський);

Спершу впала йому в очі Одарка – козир-дівка, одиначка, мельникова дочка (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козир-дівка — ко́зир-ді́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. козир-дівка — див. спритний Словник синонімів Вусика
  3. козир-дівка — -и, ж. Смілива, спритна, гостра на язик дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. козир-дівка — Ко́зир-ді́вка, -зир-ді́вки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козир-дівка — КО́ЗИР-ДІ́ВКА, и, ж., розм. Про сміливу, спритну, гостру на язик дівчину. А Івга, вже вона й замужем, вже вона й молодиця, вже і діточок наводила, а в людей усе вона козир-дівка! (Кв.-Осн., II, 1956, 305); Чогось на неї дуже пан задивляється. Словник української мови в 11 томах