1. Словник української мови в 11 томах

козубок

КОЗУБО́К, бка́, ч. Зменш.-пестл. до ко́зуб.

Взявши з кислицями козубок та відро з моченими яблуками, таранкувата Хима поплентала далі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 476);

Малята повні жменьки їх [опеньок] кладуть у козубок (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козубок — козубо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. козубок — -бка, ч. Зменш.-пестл. до козуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козубок — КОЗУБО́К, бка́, ч. Зменш. до ко́зуб. Взявши з кислицями козубок та відро з моченими яблуками, таранкувата Хима поплентала далі (О. Ільченко); Малята повні жменьки їх [опеньок] кладуть у козубок (Н. Словник української мови у 20 томах