козячий
КО́ЗЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коза́ 1.
Вона ходила коло нього, варила йому зілля, ..поїла козячим молоком (Коцюб., І, 1955, 370);
Марта Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху і далі.. слухала Тамілу (Хор., Місто.., 1962, 110);
// Зробл. із молока кози.
Козячий сир;
// Пошитий із шкіри, хутра кози.
Козячий кожух;
// Такий, як у кози.
Він не вгаваючи жебонів своїм козячим голоском (Коцюб., І, 1955, 379);
Козячі очі;
// Який пасе кози.
Козячий пастух.
◊ Ко́зяча ні́жка див. ні́жка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козячий — ко́зячий прикметник Орфографічний словник української мови
- козячий — -а, -е. Прикм. до коза 1). || Зробл. із молока кози. Козячий сир. || Пошитий із шкіри, хутра кози. Козячий кожух. || Такий, як у кози. Козячі очі. || Який пасе кози. Козячий пастух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козячий — КО́ЗЯЧИЙ, а, е. Прикм. до коза́ 1. Вона ходила коло нього, варила йому зілля, .. поїла козячим молоком (М. Коцюбинський); Марта Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху і далі .. слухала Тамілу (А. Словник української мови у 20 томах
- козячий — козя́чий: ◊ козя́чий вік = вік ко́йдем = ко́йдим Лексикон львівський: поважно і на жарт
- козячий — козя́ча (кози́на) ні́жка. Велика цигарка-самокрутка, загнута грубим кінцем догори. Коли генерал під’їхав ближче, він побачив шофера в засмальцованому кожушку, що розкурював козячу ніжку (Григорій Тютюнник); Маруну підходить ближче... Фразеологічний словник української мови
- козячий — Ко́зячий, -ча, -че; -зячі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козячий — Козячий, -а, -е = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231. Словник української мови Грінченка