1. Словник української мови в 11 томах

кокетний

КОКЕ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що коке́тливий.

— О, там така кокетна [Ривка]: вертить тими очима на всі боки (Н.-Лев., IV, 1956, 112);

Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся (Коцюб., І, 1955, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокетний — коке́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кокетний — -а, -е. Те саме, що кокетливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кокетний — КОКЕ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що коке́тливий. – О, там така кокетна [Ривка]: вертить тими очима на всі боки (І. Нечуй-Левицький); Кокетним, навиклим рухом поправив він бороду й волосся (М. Коцюбинський); Я чую його голос i смiх кокетної пасажирки (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах