1. Словник української мови в 11 томах

кокетно

КОКЕ́ТНО. Присл. до коке́тний.

Мокрієвська знов весело й кокетно засміялась (Н.-Лев., IV, 1956, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокетно — коке́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кокетно — Присл. до кокетний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кокетно — КОКЕ́ТНО. Присл. до коке́тний; кокетливо. Мокрієвська знов весело й кокетно засміялась (І. Нечуй-Левицький); Лише новенька подивилася на мене своїми широко поставленими ясними очима так, ніби нічого не сталось, і проговорила кокетно... Словник української мови у 20 томах