колений

КО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до коло́ти 1-4;

// у знач. прикм.

Колений цукор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колений — ко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колоти 1-4). || у знач. прикм. Колений цукор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колений — КО́ЛЕНИЙ, КО́ЛОТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до коло́ти 1–4. Ґанок на карбованих стовпах, .. дерев'яні стелі з грубезними сволоками і двері з покою до покою на чопах, колені, не гибльовані і без клямок .. Словник української мови у 20 томах
  4. колений — Ко́лений і ко́лотий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)