колисковий
КОЛИСКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до коли́ска 1.
Вкладав [Саїд Алі] у чемодан речі повагом, неначе від’їжджав на все життя і звикав до розлуки з домом, у якому мати співом зичила йому колискове щастя (Ле, Міжгір’я, 1953, 91);
Можливо, це сон? Один з тих чудових колискових снів, що їх бачило дівча..? (Донч., III, 1956, 18);
// у знач. ім. колиско́ва, вої, ж. Те саме, що Колиско́ва пі́сня.
О північ зимова, о північ казкова! Каганчик мигтить, і звучить колискова (Перв., II, 1958, 131);
І слухав ніжну колискову, І мову матері шовкову На молодій Звенигорі (Мал., Серце.., 1959, 6).
Колиско́ва пі́сня — пісня, яку співають, заколисуючи дитину.
Усміхнувся Ясь і заграв таку колискову пісню, що.. усі немовлята [поснули] (їв., Вел. очі, .1956, 41);
*У порівн. Вона починала оповідати якусь веселу історію, і її тихий приємний голос звучав, як колискова пісня (Збан.,. Переджнив’я, 1955, 152).
Значення в інших словниках
- колисковий — колиско́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- колисковий — -а, -е. Прикм. до колиска 1). || у знач. ім. колискова, -вої, ж. Те саме, що Колискова пісня. Колискова пісня — пісня, яку співають, заколисуючи дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колисковий — КОЛИСКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до коли́ска 1. Вкладав [Саїд Алі] у чемодан речі повагом, неначе від'їжджав на все життя і звикав до розлуки з домом, у якому мати співом зичила йому колискове щастя (Іван Ле); Можливо, це сон?... Словник української мови у 20 томах
- колисковий — КОЛИСКО́ВА (пісня, яку співають, заколисуючи дитину), КОЛИСА́НКА, КОТО́К дит. О північ зимова, о північ казкова! Каганчик мигтить і звучить колискова. Казкові летять по снігах полозянки Під спів, і під сміх, і під плач колисанки (Л. Словник синонімів української мови