1. Словник української мови в 11 томах

коловертень

КОЛО́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Те саме, що коловоро́т¹ 1.

*У порівн. Висока хвиля знову ударила в човен і їх закрутило, немов у коловертні (Рибак, На світанку.., 1940, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коловертень — коло́вертень іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. коловертень — див. вир Словник синонімів Вусика
  3. коловертень — -тня, ч., розм. Те саме, що коловорот I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коловертень — КОЛО́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Те саме, що коло́ворот³. Над картатою людською збірнотою відлунює розтіч голосів, ревище худоби, дзвін кіс, гучання гончарних виробів, сумні переливи сопілки, дрімотне квиління ліри й ще десятки згуків... Словник української мови у 20 томах
  5. коловертень — Коловертень, -тня м. = коловерть. Словник української мови Грінченка