колоритність
КОЛОРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колори́тний.
Українській архітектурі XVIII ст. властиві мальовничість, і колоритність, які досягалися білою пластикою стін, керамічними вставками, багатим ліпним орнаментом (Іст. УРСР, І, 1953, 383);
Національна колоритність, специфічна мова, характерний гумор українського селянина поєднуються в образі Хоми Хаєцького з новими рисами радянської людини, з її новим світовідчуттям (Рад. літ-во, 5, 1963, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоритність — колори́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- колоритність — [колорит(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- колоритність — -ності, ж. Властивість за знач. колоритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колоритність — КОЛОРИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колори́тний. Я вказую на деякі зразки сорочок, вишивки яких були виконані доморобними, почорненими сажею з соснового дерева нитками у жителів Покуття і гуцулів, які люблять чистоту і колоритність... Словник української мови у 20 томах