1. Словник української мови в 11 томах

колосальний

КОЛОСА́ЛЬНИЙ, а, е. Надзвичайно великий, величезний.

Хоч Рим — город колосальний, я собі ходжу, як в Чернігові (Коцюб., III, 1956, 268);

Земляк читав його [оповідання] в гурті волинських учителів, і воно справило на них колосальне враження (Вас., Незібр. тв., 1941, 190);

Колосальна будівля вокзалу, наскрізь пронизана вранішнім сонцем, здається, пливе у синюватому мареві (Вол., Земля.., 1950, 33);

Нам добре відомо, ..що фольклорний елемент відіграв колосальну роль у формуванні творчого методу й світогляду самого Горького (Рильський, III, 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосальний — колоса́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колосальний — див. ВЕЛИЧЕЗНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. колосальний — [колосал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. колосальний — -а, -е. Надзвичайно великий, величезний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. колосальний — Величезний, велетенський Словник чужослів Павло Штепа
  6. колосальний — КОЛОСА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Надзвичайно великий за розміром, кількістю; величезний. Хоч Рим – город колосальний, я собі ходжу, як в Чернігові (М. Словник української мови у 20 томах
  7. колосальний — колоса́льний (франц. colossal, від colosse – велетень) величезний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. колосальний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  9. колосальний — Колоса́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. колосальний — рос. колоссальный величезний, надзвичайний. Eкономічна енциклопедія