1. Словник української мови в 11 томах

колючість

КОЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. колю́чий.

Зважаючи на колючість куща, збирати [ягоди ялівцю] руками важко (Лікар. рослини.., 1958, 70);

Лице його було червоне, люте; очі стратили свою гостру колючість і якось похмуро дивились (Мирний, III, 1954, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колючість — колю́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колючість — -чості, ж. Властивість за знач. колючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колючість — КОЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. колю́чий. Була шалена клекотнява гірських річок, похмурі верхи гір, хмари вгорі, хмари внизу під ногами, колючість ялиць, загадковість широколистих папоротників (П. Словник української мови у 20 томах