командирів
КОМАНДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до команди́р 1; належний командирові.
Від командирового голосу він підхопився на ноги (Панч, Іду, 1946, 60);
Командирова зброя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- командирів — команди́рів прикметник Орфографічний словник української мови
- командирів — -рова, -рове. Прикм. до командир 1); належний командирові. Командирова зброя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- командирів — КОМАНДИ́РІВ, рова, рове. Прикм. до команди́р. Від командирового голосу він підхопився на ноги (П. Панч); Біля червоноармійців все, було, крутиться смагляве командирове хлоп'я, що так і росло біля полку (О. Словник української мови у 20 томах