комашня

КОМА́ШНЯ, КУМА́ШНЯ, і, ж., діал.

1. Обід для кумів.

2. Поминки.

Агітація ведеться двояка, світська.. і церковна по соборчиках, церквах, на хрестинах, комашнях і т. ін. (Фр., XVI, 1955, 182).

КОМАШНЯ́, і́, ж.

1. збірн. Комахи (у 1 знач.).

Всяка комашня утікав поперед серпами (Фр., І, 1955, 60);

Між оселями пурхали серпокрильці, виловлювали неповоротку після дощу комашню (Десняк, І, 1955, 395).

2. збірн., розм. Мурашки.

Хутко перебігли [пани] до міста; наче межи комашню впали (Вовчок, І, 1955, 118);

*Образно. Ціль [у тирі] — дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (Донч., II, 1956, 211);

*У порівн. Де той народ, що, мов працьовита комашня, оселяв колись родючу землю? (Коцюб.. І, 1955, 292).

3. розм. Те саме, що мура́шни́к 1.

— Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив,— нехай би пихкала! (Вовчок, І, 1955, 127);

І врешті ти б попав у темних змій житло, В пекучу комашню, в холодні трясовини (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комашня — Кома́шня: — обід для кумів, поминки [8] — поминальний обід після похорону [24] — поминальний обід [IX] — поминки [28] — обід для кумів, поминальний, тощо [II] — тут в значенні: бенкет, обід [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. комашня — кома́шня іменник жіночого роду обід для кумів; поминки діал. комашня́ 1 іменник жіночого роду комахи; мурашки комашня́ 2 іменник жіночого роду мурашник розм. Орфографічний словник української мови
  3. комашня — I комашн`я-і, ж. 1》 збірн. Комахи (у 1 знач.). 2》 збірн., розм. Мурашки. 3》 розм. Те саме, що мурашник 1). II ком`ашнякумашня, -і, ж., діал. 1》 Обід для кумів. 2》 Поминки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комашня — КОМА́ШНЯ, КУМА́ШНЯ, і, ж., діал. 1. Обід для кумів. [Жандарм (трохи підпитий):] Го, го, го! А тут що? Празник якийсь, комашня чи поминки? (І. Франко). 2. Поминки. Агітація ведеться двояка, світська .. Словник української мови у 20 томах
  5. комашня — МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Словник синонімів української мови
  6. комашня — I. Комашня, -ні ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор. --------------- II. Комашня́, -ні́ ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60). Словник української мови Грінченка